«Говорити про музику – все одно, що танцювати про архітектуру», – колись сказав Френк Заппа. Проте, я все ж таки спробую передати атмосферу п’ятниці, 22 вересня. Готові зануритися у простори класичної музики разом? Тоді повний вперед!
Кінець робочого тижня можна провести культурно та натхненно. Не вірите? Цю можливість було надано єдиним в Україні молодіжним академічним симфонічним оркестром «Слобожанський» (далі – МАСО), який святкував відкриття 25-го концертного сезону разом з глядачами. Художній керівник оркестру – Народний артист України, заслужений діяч мистецтв, професор, перший проректор Харківського Національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського Гаррій Артушевіч Абаджян.
Як помітила чарівна ведуча концерту, Катерина Жигалова: «Приємно, що глядачів щоразу все більше і більше». Це і не дивно, адже концерт заслуговує уваги, перш за все, видатними особистостями, які погодились приєднатись до МАСО на їх першому виступі цієї осені. Зокрема, як рівно рік тому, був запрошений Теодор Кучар – американський диригент, визнаний у всьому світі. Слід зазначити, що нині він музичний директор і диригент Філармонічного оркестру Фресно і камерного оркестру Рено, директор оркестрової школи музичного фестивалю у Кенті, художній керівник Фестивалю камерної музики Невади (США). Цього вечора під його керівництвом і натхненням, присутні заряджалися протягом усього вечора красою класичної музики.
Перше відділення концерту також було відкрите лауреатом міжнародних конкурсів, видатним скрипалем і солістом Дмитром Ткаченко. Цікаво, що він гастролює по всьому світу, але кожен сезон повертається до України і залюбки грає музику класичних академічних композиторів. Саме у цьому відділенні сталося дещо таке, що запам’яталося багатьом глядачам, – Дмитро рвав струни на сцені. В прямому сенсі! Диригент оркестру був змушений зупинити концерт на декілька хвилин, давши змогу Дмитру відновити мелодійний інструмент, і коли скрипаль повернувся, то диригент запитав у зали: «Соліст бажає почати все знову. Починати спочатку чи з того моменту, де зупинився оркестр?». Особисто я вигукувала: «Спочатку!», адже хотілось продовжити хвилини насолоди, імхо. До речі, цього вечора звучав єдиний скрипковий концерт вірменського композитора Арама Хачатуряна. Було важко стежити за блискавичними рухами віртуоза, адже вони були настільки швидкі та динамічні, що захоплювало подих. Напевно, це один з небагатьох моментів, коли час немов зупиняється для того, щоб спинити думки сьогодення, не квапитись, а просто отримати насолоду тут і зараз.
Приємний сюрприз очікував кожного глядача, адже організаторами було надано можливість виграти квиток на двох для відвідування наступного концерту МАСО «Слобожанський» за участю видатного харківського соліста Віталія Лашко. Розіграш було проведено на початку другого відділення. Щасливу глядачку було названо ведучою, яка навмання обирала переможця серед усіх присутніх, хто заповнив свою анкету.
Далі всіх чекала одна з найбільш масштабних в історії класичної музики Симфонія №1 Густава Малера. Дивно та печально, що ця симфонія не була визнана сучасниками Малера, а зараз є найбільш виконуваним із його творів. Головну увагу привертає те, що ця симфонія, яка складається з 4-х частин загальною тривалістю 55 хвилин, написана для великого симфонічного оркестру, що включає четверний склад дерев'яних духових та аж 7 валторн і розширену секцію ударних. Дуже незвичний склад оркестру, проте, яке виконання!
Треба зробити особливий акцент на роботі диригента. Адже такого харизматичного чоловіка просто так не зустрінеш на вулиці. Було дуже цікаво спостерігати, як музиканти оркестру посміхаються на погляд керівника, у їх очах було видно захоплення та, не побоюся цього слова, ніжність. Цей настрій було неможливо стримати і публіка переймала його як теплу шаль, яка огортає тебе і зігріває у прохолодний осінній вечір.
Класична музика – основа цивілізованого суспільства, імхо. І ознака витонченого розуму. Суспільство тягнеться до класичного мистецтва, воно викликає в людині найбільш піднесені почуття, дає поживу для душі і серця, а інакше – навіщо воно потрібне!?
© Тіна Бей
Фото: Анастасія Деркач
