Популярный телеведущий рассказал, что предпочитает украинский зритель

Сьогодні ми запросили до спілкування людину, яка заслуговує великої поваги – як професіонал своєї справи, як громадянин та як людина. Зустрічаємо в гостях у Журналу «ІМХО» – Сергій Притула.

ФРАЗА «МЕНІ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ» ЧИ «НЕ ВПЕЧАТЛИЛО» МЕНЕ НЕ ЗАЧІПАЄ

Сергію, вітаю Вас! Почну з найсвіжішого. Шоу, яке український глядач асоціює в першу чергу з Вами, цього року перейшло у телевізійний формат. Нещодавно відбулась прем’єра на «Новому каналі». Які Ваші враження від телеверсії? Самі Ви задоволені тим, що побачили? Що говорять люди?

Не зовсім задоволений. У хлопців немає такого досвіду роботи «в кадрі», як у мене, тож, місцями, виглядали скуто. Деякі мініатюри, які на концертах «розривали» публіку, я просто вирізав з телеверсії. А що люди говорять? Та все те ж саме, коли щось нове запускається. Коли ми запускали «Камеді Клаб», всі говорили, що це фігня і порівнювали з російським. А потім дуже хвалили. Коли ми запускали «Файну Юкрайну», всі говорили, що це фігня і порівнювали з «Наша Раша». А потім дивились з дикими рейтингами! Коли ми запускали «Підйом» трійцею Педан-Притула-Фреймут, всі говорили, що це фігня, деякі «звйьозди» українського шоу-бізу казали: «Мы к ним не пойдем, кто их вообще смотрит?!», а через рік до нас стояли черги в студію.

Тому я зараз абсолютно спокійно ставлюсь до негативних відгуків. По-перше, тому що не буває такого контенту, який всім має сподобатись на 100%. А по-друге, тому що аргументованої критики, як такої, практично немає. Фраза «мені не подобається» чи «не впечатлило» мене не зачіпає. Коли є аргументована критика – я щасливий! Вона допомагає вдосконалюватись.

Чи бачите Ви якісь ризики стосовно того, що телевізійний глядач може сприйняти ваш продукт гірше, ніж під час живих виступів? Наприклад, ризик того, що через ТВ-картинку не вдасться передати настрій шоу, атмосферу, тощо.

Ну, воно так і є. Атмосфера на концертах більш розкута та живіша, ніж у телеверсії. Але дайте спокій, панове, ми тільки розпочали. Це наш теледебют. Хлопці теж звикали до студії, камер, глядачів. Все приходить з досвідом.

Вар’ятам вже 6.5 років. Відчуваєте різницю між тим, що було на початку, і зараз? І чи змінилось Ваше відношення до шоу?

Моє відношення до шоу змінилось років 3.5 тому, коли я побачив, що це не просто «забавка», яку я вигадав після того, як пішов з «Камеді Клабу». З тих пір, структура колективу дещо видозмінилась: ми поповнились людьми, які почали структурувати шоу в контексті комерційного підприємства і позбулись деструктивних елементів. А за 6.5 років, шоу дуже видозмінилось. А як могло б бути інакше? Ми починали з маленьких клубів, куди до нас приходило 40-60 глядачів. А зараз збираємо по 2 аншлаги в Києві. Питання є? Питань нема!

ПІСЛЯ ДВОХ КОНЦЕРТІВ НА ТРЕТЬОМУ Є ДОБРА ПОЛОВИНА ЗАЛУ, ЯКА ВЖЕ ЗНАЄ УЧАСНИКІВ ШОУ ПОІМЕННО

Ви сказали, що колектив протягом існування шоу змінювався, багато хто пішов. На Вашу думку, якими якостями має володіти артист для того, щоби стати успішним (тому що ваш колектив ми можемо назвати успішним)?

Все залежить від сфери діяльності конкретно взятого артиста. В царині гумору, оптимальний варіант – це коли актор ще й сам собі автор!

Знаю, що Ви разом із «Вар'яти-шоу» заїжджали і до Харкова. Скажіть, кожного разу, як ви вдруге, втретє їдете до того чи іншого міста, для себе помічаєте зміни серед глядачів? Так, їх стає більше. А може ще щось є?

Стає простіше спілкуватись із залом. Після двох концертів на третьому є добра половина залу, яка вже знає учасників шоу поіменно. Тож, не потрібно нікому нічого пояснювати. Так ми родичаємось!

Ви у Вар’ятах на сцені – конферансьє. Як відноситися до ідеї з кимось з хлопців зробити дует?

Я іноді долучаюсь до мініатюр, які розписують мої хлопці. Харківський глядач, до речі, це бачив!

Так-так, пам’ятаю, людям тоді це прийшлося до душі!

Не хочу згадувати про політику, тому спитаю про інше: на Вашу думку, як змінилися українці за останні роки? Та на якому рівні зараз знаходиться наше громадянське суспільство?

Бурхливий розвиток громадянського суспільства по всіх фронтах! Люди перестали сприймати владу як інститут, якому потрібно поклонятись. А почали від влади вимагати! Це важливий поступ вперед!

Ви є відомим українським ведучим з великою кількістю шанувальників. Що Ви можете назвати своєю найвизначнішою роботою, як ведучого, на сьогоднішній день?

Сукупність усіх проектів, де я був задіяний.

Чим взагалі є для Вас телебачення?

Це моє життя!

ЖИТИ З КОРИСТЮ НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ СЕБЕ, АЛЕ Й ДЛЯ ОТОЧУЮЧИХ

Як ви вважаєте (власне, ви можете поділитися своїм досвідом, який змушує поважати!), що робить успішним – телеведучого, журналіста?

Власна думка! Або ти просто «говоряща голова», або ти ведучий з власною думкою. Глядач любить суб’єктивну думку!

Що для Вас бути щасливим?

Жити з користю не тільки для себе, але й для оточуючих! Йти на роботу і повертатись додому із задоволенням!

І невеликий бліц. Ваш улюблений фільм? Книга? Музика?

Фільм «Пропала грамота», автора улюбленого немає – їх дуже багато: Стефаник, Купер, Носов і так далі – вони міняються з віком. Музика – рок.

Дякую Вам за цікаве спілкування за ті програмні продукти, які можна назвати гордістю українського телебачення!

Дякую і Вам.

© Олена Леонова & Валентин Чернишов

Фото: піар-служба «Вар'яти-шоу»


Вёрстка:

Сергій Притула - Журнал "ИМХО" - Номер 41 - PDF-версия
Сергій Притула - Журнал "ИМХО" - Номер 41 - PDF-версия
Сергій Притула - Журнал "ИМХО" - Номер 41 - PDF-версия
Сергій Притула - Журнал "ИМХО" - Номер 41 - PDF-версия
Сергій Притула - Журнал "ИМХО" - Номер 41 - PDF-версия
Сергій Притула - Журнал "ИМХО" - Номер 41 - PDF-версия
Качаем PDF-версию здесь:

Журнал "ИМХО" - Номер 41


Читайте также:
Личности: Дмитрий Комаров: «Цель – это то, что должно состояться, если ты идешь к ней правильно»
Интервью: Марина Леончук: «Наша задача – доносить мысль просто»
Музыка: СКАЙ: «Головне – знати, чого ти хочеш»