Музика в дорозі чи дорога для музики?

Зазвичай в дорозі, щоб швидше скоротати час, слухають музику. Хтось вмикає на всю гучність рок, хтось слухає спокійну класику, а хтось підспівує попсу. Але фестиваль «Дорога на Схід» повністю перевернув цей стереотип. Тепер, завдяки зусиллям Сергія Жадана, українська музика мотивує їхати на Східну Україну та, навіть, визначає якість дороги, по якій ви будете їхати.

Ініціатор та головний організатор фестивалю – письменник Сергій Жадан, жартуючи, пояснює, що «Дорога на Схід» – це назва неіснуючої дороги, адже на Донбасі всі траси у поганому стані, та мало хто взагалі їздить ними через зону АТО. Тому разом зі своїм благодійним фондом та іншими волонтерами Сергій намагається активізувати місцевих жителів, завдяки організації різних культурних заходів. В одному зі своїх інтерв’ю письменник зазначає: «Хочете добрі дороги – робіть фестивалі».

Вперше фестиваль «Дорога на Схід» організували у 2016 році на сході Луганщини, а в цьому році він перекочував до міста Ізюм, що на Харківщині. Здавна Ізюмський край славиться козацьким бароко, половецькими кам’яними бабами, мальовничими лісами і крейдяними горами. Тому саме цю територію організатори прагнуть перетворити на один із центрів сучасного фестивального руху, бо влітку саме музичні фестивалі мотивують їхати туди, де ти ще не був, та відкривати Україну.

Фестиваль тривав два дні: 18 та 19 серпня. Перший день – це пре-паті на природі у чудовому місці, фазенді «Виноград», де ідеально поєднується: ліс, річка, хороша музика та поезія.

В цей день під звуки води та софіти зірок глядачі насолоджувалися інтригуючою виставою Юрія Андруховича «Альберт» або «Найвища форма страти». В центрі сюжету Альберт – шахрай та злодій, який, щоб уникнути смертної кари, погодився віддати душу дияволу. Але підписана кров'ю угода чомусь не спрацювала.

Далі Сергій Жадан, Олег Каданов і Євгеній Турчинов заново будували музикою та віршами нову ліричну та ніжну «Лінію Маннергейма» (це смуга фортифікацій, яку Фінляндія побудувала у 20-30-ті роки ХХ сторіччя на Карельському перешийку на випадок війни із Союзом). А на завершення пре-паті всіх чекала лаунж-музика для переосмислення побаченого та почутого за день. Всі бажаючи могли залишитися на ніч у безкоштовному кемпінгу на фазенді «Виноград».

Наступний день фестивалю почався з мистецтва – урочистого відкриття муралу, присвяченому музиканту легендарної групи «The Beatles» Джону Леннону, який намалювала на жилому будинку команда харківських художників «Kailas-V» на чолі з Андрієм Пальвалем. Далі учасники фестивалю обирали з декількох варіантів як саме культурно та з користю провести час:

– послухати виступи фольклорних гуртів на етно-сцені з Харківської та Донецької областей: «Муравський шлях», «Фарби», «Берегиня», «Заграйярочка», «Калинонька», «Палагеївська криниця» та «ЯРИ»;

– смачно поїсти та накупити різних сувенірів на території Центрального міського парку, куди з’їхались дизайнери та майстри з Харкова та області;

– відвідати літературно-музичну сцену у кінотеатрі «Спартак», де виступали музиканти (гурти «Папа Карло», «Ізобарра Тор», «Смолова галерея» і Борис Севастьянов) та письменники: Юрій Андрухович, Любов Якимчук, Дмитро Лазуткін, Олексій Чупа, Артем Полежака та літературне угрупування «NETWORчі».

Багатьом гостям фестивалю вдалося вдало поєднати вищеперераховані варіанти та ще помилуватися муралами відомого харківського вуличного художника Гамлета Зіньковського. Так, на одному муралі зображена риба, а на іншому – стілець. Як відомо, Гамлет не повторює свої роботи, тому пройти повз і не зробити фотографії на пам’ять – неможливо. Напевно, це і є одні з головних «ізюминок» міста Ізюм.

Зі зменшенням спеки та настанням темряви всі почали підтягуватися до головної сцени фестивалю. Відкривала концертну програму харківська група «ШANA». Солістка гурту Катарина Леонова виглядала дуже розслаблено та зосереджено одночасно. Її пісні безперервно перетікали одна в одну та зачаровували слухачів.

Далі продовжували розкачувати натовп полтавська група «The ВЙО». Їх реггі-ритми та прості тексти забавляли та підбадьорювали публіку. Музиканти презентували нову пісню «Тільки ти», слова якої дуже швидко запам’ятовуються: «Ти мене хвилюєш, гіпнотизуєш, коли танцюєш, коли танцюєш. Я тебе малюю. Ти мене не чуєш, бо ти танцюєш, ти танцюєш». Під неї танцювали всі. Потім гості фестивалю під пісні гурту «The ВЙО» телепортувалися: спочатку на море – дивитись на «Зорі», а потім «в Карпати».

Ізюминкою вечора став виступ харківської ска-панк формації «Жадан і Собаки». Пісні «Рок-музикант», «10 праведників», «Бийся за неї» та інші публіка добре знала та підспівувала. Під час виконання деяких хітів хлопці в натовпі традиційно слемелися (вдавано билися в такт музиці). Сергій Жадан також не відставав та активно вилазив на поручні до публіки, давав всім «п’ятачка» та вітав зі святом Спаса. Ще гурт презентував нову пісню «Бухло», яка всім припала до смаку. А на закуску слухачів чекала жартівлива композиція «300 китайців».

Гімн фестивалю – пісню «Дорога на схід» виконала луганчанка, співачка, організаторка соціальних проектів – Марина Богун. Слова композиції – це вірші Сергія Жадана:

«Хтось позбавив тебе твого тепла і житла

Лише вдача твоя тебе тримала й вела

Крізь п'янкий і тривожний, крізь непізнаний світ.

Та щоночі вві сні ти повертаєш на Схід».

Фестиваль підходив до логічного завершення. Цю мальовничу картину дня, де «сонце пече, річка тече» ввечері ідеально доповнив виступ гурту «Тартак». Вийшовши на сцену, Сашко Положинський відразу почав розказувати, чому саме він полюбляє місто Ізюм. Виявляється, тут він скуштував найсмачнішу полуницю, тому не дивно, що виступ Сашка був таким саме смачним. Пісні «Ритмотека», «Їм було байдуже» та інші публіка супроводжувала кумедними танцювальними рухами. В кінці виступу «Тартак» учасників фестивалю чекала дилема: йти на автобус до Харкова чи залишатися на концерті до кінця та провести ніч у палатках на березі річки.

Нам потрібно було повертатися до Харкова, тому ми йшли дорогою до автостанції через міст, де проводився ремонт, та насолоджувалися відлунням пісень та відблисками світла. В цей момент в голові звучала пісня гурту «Жадан і Собаки» – «Бухло», але дещо в модернізованому вигляді:

«Що у нас з тобою доброго було?

Музло, музло, музло!

Що нас усіх сюди привело?

Музло, музло, музло»

© Галина Нікітіна

Фото: Неля Костіна


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *